Шкідливі звички вчителів

    Професійне нездоров’я вчителя залежить від багатьох факторів, на які він, на жаль, не здатен вплинути. До основних професійних стресорів педагогічної діяльності спеціалісти відносять: надмірно інтенсивне спілкування; високий ступінь відповідальності за інших людей; інформаційні перенавантаження; екстремальні ситуації, які потребують негайного реагування. Хтось скаже, що професія вчителя – це покликання, і те, що відбувається, це – частина професії, а не труднощі. Можливо й так, але це покликання може призвести до небажаної появи «шкідливих» звичок, яких не так уже й просто позбутися, які, найімовірніше, залишатимуться з учителем упродовж усієї кар’єри. Давайте розглянемо, які ж звички можуть стати шкідливими та призвести до професійного вигорання.

  1. Говорити про роботу поза роботою. МОН видало новий наказ? Змінилася навчальна програма? Адміністрація теж не лишилася осторонь та вигадала щось нове? Може, ви від цього у захваті, чи навпаки обурені?  Як би там не було, а про це знають усі ваші рідні та друзі. Якщо вам важливо бути в курсі всього, що стосується вашої роботи навіть незалежно від місця вашого перебування, часу доби та самопочуття – це не саморозвиток та самовдосконалення, а – виснаження.
  2. Залишатися вчителем навіть удома. Упевнений і подекуди навіть командний тон, суворий вираз обличчя, повчальна інтонація та бажання розказати оточуючим про те, що саме вони роблять чи розуміють не так, та як це виправити, – вітаємо, ви класичний вчитель. Але чи впевнені ви, що ваші домашні потребують саме такої уваги та взаємодії?
  3. Нести роботу додому. Зошити, підручники, накази, плани-конспекти… А ще треба не забути прихопити новий довідник, який порадила прочитати колега. І електронну пошту обов’язково перевірити, бо і там є те, що необхідно для завтрашнього уроку. Не забувайте про те, що дім – це місце відновлення сил, відпочинку та проведення часу з рідними і близькими.
  4. Нести з дому все, що стане у пригоді на роботі. У вас удома вже не залишилося ані папірчика? Немає ножиць, прикрас та усього, з чого бодай теоретично можна виготовити щось корисне для школи? Ви несете з дому все, що може стати у пригоді в школі (особливо перед святами), а домашні тихенько сподіваються, що ви не відберете у них останні меблі. Креативність у роботі має межі, і починаються ці межі поза роботою.
  5. Обговорювати справи на перервах. Навіщо потрібна перерва? Офіційно та за логікою – для відпочинку, але давайте чесно, хто зі вчителів відпочиває ці 15 хвилин? 
  6. Щосили  уникати зустрічі з учнями та їх батьками поза школою. Діти – це щастя. А цілий клас дітей – це ще більше щастя. А діти з їхніми батьками – взагалі нереально круто! Особливо коли вони залишаються десь у робочому розкладі. А не випадково зустрічаються у супермаркеті чи у черзі до лікаря. Але нічого страшного не трапиться, якщо ви зустрінете учнів чи їх батьків поза школою, головне вміти сказати, що робочі питання вирішуються на роботі і у робочий час.

 І хоча не існує універсального рецепту від вигорання, усе ж цю проблему можна вирішити, якщо нею цілеспрямовано займатись, і уникати таких звичок. Необхідно розділяти робочу частину життя та сімейну й не змішувати їх. Виконувати корисні фізичні вправи та прогулянки, щоб відволіктись від роботи. Також досить корисно брати короткочасні перерви, коли відчуваєте, що ситуація занадто напружена. Вчіться відчувати себе, прислухайтеся до свого самопочуття та приділяйте час собі і тоді вам не загрожує професійне вигорання та шкідливі звички.



 .